Давайте не буде приховувати того, що у всіх у нас є якісь недоліки, прив’язаності та пристрасті. Хтось залежний від куріння, хтось від нечистоти, хтось від кави. Хтось від почуттів. Усі ми є залежні. Це є сама головна аксіома нашого життя. Ми є грішниками.
Ніякого чуда не трапляється. Від того, що я признав Ісуса своїм Господом, у мене не знають проблеми чи спокуси. І не достатньо лише молитися, іноді треба терпіти і боротися, щоб встояти. Але неодмінно мають бути падіння. Чому? Чому Господь не дає нам можливості не грішити? Чому ми усі так насправді страждаємо від своїх власних гріхів та прив’язаностей?
Вчора слухав катехезу отця Олега Сартакова у записі, де він коментував Послання Апостола Павла до Римлян. Усі грішили. Усі ми відчуваємо в собі наслідки первородного гріха. Слабка воля. Розум, якій не здатний без Божої благодаті, відрізняти зло від добра. Потяг до зла. Усі ми це відчуваємо.
Усі ці казки про те, що я цього не відчуває є неправдою. Надто велику роль у нашому житті грають почуття. А той ум, якій має нас з’єднувати з Богом, не те, що функціонує, але навіть здається і не існує! Чому так сталося? І чому Бог замість того, щоб позбавити нас наслідків гріха, нічого не змінює. Спокійно сидить і дивиться, як ми і далі грішимо. Це найбільше вбиває тоді, коли ти не хочеш грішити. Коли ми з усіх сил лізеш, щоб жити по Заповідям, потрапити в це Царство Небесне, а не те, що не вдається, але і навпаки.
І тоді приходить зневіра. Я особисто після кожного свого власного падіння у гріх. Приступу хвороби чи коли мої плани руйнуються, взагалі починаю сумніватися в тому, чи Там Хтось є. І справа не в тому, що я не вірю в Нього. Я знаю, що Він є. Знаю це зі свого досвіду, з розуму, врешті-решт Його не може не бути. Але що толку з того, що Він є. Мені виходить особисто з цього ніякого! Нема і ніякої користі від того, що Христос помер. Я так само грішу, так само страждаю і колись помру. Що в мені змінилося? Так нічого. Мені тридцять років. Так, я багато чого досяг. Але тепер так само не знаю що мені робити, як і все своє життя.
Так, я увірував в Євангеліє, але як Його втілити. Як його реалізувати? Я увесь час будую плани. То я збирався стати священиком, то одружитися. То знову стати священиком. Потім захворів. Але навіть тепер, коли Він мене позбавив усякого вільного вибору, моя душа усе одно м’ятеться. Я не можу жити спокійно.
Певно проблема в тому, що я зрозумів одну якусь річ. А може це просто спокуса: я зрозумів, що я можу більше! Саме це мене увесь час манить. Здається, що я можу робити щось більше, ніж тепер роблю. Саме з такими думками я встаю і з такими думками лягаю, що це усе не те. Що я можу більше! Мені нема куди себе діти.
Я не знайшов свого місця ані на заводі, ані в семінарії. Чого я тільки не робив у своєму житті! І тепер, коли я ніби маю те, чого я все життя прагнув, то мене це знову не влаштовує. Мені мариться. Мариться, що ось якби ... І саме з цими мріями я увесь час борюся. Встаю рано і починаю відкидати думки про те, якби було добре “якби”. Якби вона була зі мною. Якби у мене були молитовники.
Іноді я сам себе тішу цими думками. Починаю думати про те, що я подзвоню в Київ і попрошу своїх друзів, щоб вони мені купили ці молитовники. І мені стає на хвилину легше. А потім я знову починаю розуміти, що це нічого не дасть. Нічого так насправді не зміниться. І це важко відчувати, що перед смертю тобі нема чим зайнятися і єдине, що ти робиш — намагаєшся чимось заповнити час перед приходом Ісуса Христа чи смерті.
Іноді мені здається, що проблема не в моїх хворобі. Не в постійних головних болях чи інших стражданнях. За ці всі роки я звикся з нею жити. Я живу так наче її нема. Вона в мені нічого не змінює. Вона заважає мені жити, ходити на Службу, вести катехези дітям. Але до мене самого вона не має ніякого відношення. Ця хвороба в моєму тілі. Я увесь час контролював її.
А ось ці потяги, марення — ось це те, що було в мені завжди. І не лише тепер з хворобою. Мене завжди тягнуло, коли я закохувався. Я завжди жив так, наче я не в цьому світі. Якщо вважати це хворобою, то тоді треба визнати усіх хворими, бо у всіх нас є ця роздвоєність. Хочеться одного, а робимо інше. Носимо в собі ідеальні образи справедливості, а навколо себе нічого такого не бачимо. І ось саме ця роздвоєність є наслідком гріха, якій Господь не усуває. Чому?
На це питання не так-то просто відповісти. По-перше, раз він так чинить значить якась причина у Нього є. По-друге, Він нас любить і все робить нам на добро, отже це нам потрібно. Важко це усвідомити, але ця роздвоєність є нам потрібна. Вона нам самим слугує на добро. І хоча часто вона нам коштує сліз та болю, але все одно і вона включена в план спасіння, в план спасіння конкретної особи, тобто мене і іншого, якій страждає.
Ми не можемо закривати очі на те, що ми не можемо вирішити всі проблеми. Що зло все одно буде існувати, хоч якби ми не молилися і скільки добра б не робили. І Бог чомусь це все дозволяє. Існує певна таємниця і зла і гріха. Бо з точки зору Святого Письма, вони ніби існують. Всі впадуть в беззаконня — та Ти пробачаєш. Ось і виходить, що усі ми писання зводять до того, що я починаю писати якусь тему, але що далі говорити не знаю. І саме в цьому я вбачаю свій головний прикол. Я справді вірю в Бога. Я не хочу займати Його місце і говорити як чинити іншим. І навіть гріх має бути причиною для того, що йти до Нього. Саме тому мені здається Він його і не забирає. Бо справді любить нас.
Тому мені здається, що коли ми закриваємо очі на свою гріховність, то ми цим і говоримо, що нам не треба Його. Я сам досконалий. Ти мені, Боже, не потрібен! Я можу бути святим без Тебе. Тому я так люблю писати про гріх. До тих, які роблять вигляд, що вони все можуть самі. Що вони понад нашими людськими слабкостями. Бо вони все можуть! Вони — боги. Яка іронія! Якійсь жаль! Яка неправда! Це все до першого падіння, до першої проблеми, до страху, якій ти не можеш контролювати. Гніву, якій тоді самому страшний. Гріх веде часто до покори. Він відкриє шлях до Правди, Якою є Він.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тысячелетнее Царство Божье на земле - миф или близкая реальность жизни? - Евгений Иванов Предлагаю вашему вниманию четыре проповеди на самую главную тему о созидании Богом на земле в наши дни Царства Его на 1000 лет: "Тысячелетнее Царство на земле - миф или близкая реальность жизни?"; "Знамение Сына человеческого на небе"; "Кто есть кто из князей мира сего. 13 глава Откровения" и "Жатва Господня и суды Его".
Попы всех закопают. - Валерий Бартахов Подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху. Из них пять было мудрых и пять неразумных. Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла (Духа). Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих. И как жених замедлил, то задремали все и уснули. Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему. Тогда встали все девы те и поправили светильники свои. Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут. А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе. Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились Матф.25:1-10.
Бог есть Дух, сотворивший вселенную и все, что в ней: Будучи Господом неба и земли, ОН в рукотворных храмах НЕ живет (Деян.17:24).
Взыщите Господа и силы Его для себя, ищите непрестанно лица Его1Пар.16:11 Пс.104:4; Все священники должны освящать не других, а себя. Господь ещё через Моисея дал повеления священникам: Освящайте себя и будьте святы.… Соблюдайте постановления Мои и их исполняйте, ибо Я Господь, освящающий вас (Лев.20:6-8; Тит.2:14;1Тим.1:15; Рим.11:27;Откр.5:9,10;Откр.1:5; Матф.20:28; Матф.1:2; Евр.9:14; Гал.3:13,14; Иез.36:25,26).
Иез.20:19 Я Господь Бог ваш: по Моим заповедям поступайте, и Мои уставы соблюдайте, и исполняйте их.
Иисус предупредил: Дом Мой домом молитвы назовётся для ВСЕХ народов: – Ибо первосвященники, избранные не Богом, а человеками вначале храмы, а теперь и церкви сделали международными и непригодными для служения Богу: Вертепом разбойников сделали их (Мар.11:17 Иер.7:11 Иоан.2:16 Лук.19:46).
(1Кор.3:16): Разве не знаете, что вы храм Божий, и Дух Божий живет в человеке? (1Кор.6:19): Не знаете ли, что душа человека Духом Святым побеждает всякий грех и смерть: Ибо Дух животворит (Иоан.6:63). Христос уже 2000 лет желающих крестит Духом Святым: А ученики Христа постоянно исполняются радостью и Духа Святого (Деян.4:31; Деян.2:4; Деян.13:52). Нам дал Господь Бог воскресшего из смерти Христа. (1Тим.2:5): Ибо един Бог, ЕДИН И ПОСРЕДНИК между Богом и человеками, Человек Христос Иисус, Который отдал Себя для искупления всех:
(Лев 24.11-16;Втор.28:58-61; Иов 2.9).. (Еф.4:30): И не оскорбляйте Святого Духа, Которым вы запечатлены в день искупления. Кто будет хулить Духа Святого, тому не будет прощения вовек, но подлежит он вечному осуждению. (Мар. 3:28-29; 1Иоан. 5.16).
Церковная ритуальная служба в православии названа «Воскресение», что есть богохульство и насмешка над ВОСКРЕСЕНИЕМ Господа нашего, которое совершилось Духом Святым и внесено в календари мира седьмым днём недели (1Тим 1.20; Отк.13:1,5).
К мертвому никто из священников не должен подходить, чтобы не сделаться нечистым Иез.44:25; Лев.21:1,11; Чис.19:14,16. НЕЧИСТЫЙ – Не честный, распространяет обман. Не чистая совесть. Нечистая сила – злые духи, бесы, черти, колдуны. Интернет предлагает 406 349 страниц сайтов для тех, кто пожелает участвовать в отпевании, оправдании, или освобождение от грехов умёрших. - Это завлекает многих к общению с мёртвыми душами: И даёт возможность бесам вселяться в тела их (Втор.32:17, 18; Пс.105:37; Лук.8:27,28; Мар.5:3,5). (Лев.20:27): Мужчина ли или женщина, если будут они вызывать мертвых или волхвовать, да будут преданы смерти: Дух же ясно говорит, что в последние времена отступят некоторые от веры, внимая духам обольстителям и учениям бесовским (1Тим.4:1).
Служители международных церквей сами себя назначили «спасителями» живых и умерших. При этом тела свои сделали жилищем бесов и пристанищем всякому нечистому духу. (Откр.18:2). И творят великие знамения, так что и огонь уже в наше время пред людьми низводят на землю (Отк.13:13).
Ученик сказал Ему: Господи! позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего Матф.8:21. Но Иисус сказал ему: Иди за Мною, и предоставь мертвым погребать своих мертвецов (Матф.8:22). - Кто хоронит или отпевает мертвых, ещё не рождён для Христа и для спасения Его: Предоставь мертвым погребать своих мертвецов, а ты иди и БЛАГОВЕСТВУЙ (рассказывай) о Царствии Божьем Лук.9:60.
Покажите Мне монету, которой платится подать. Они принесли Ему динарий. И говорит им: чье это изображение и надпись? Говорят Ему: Кесаревы. Тогда говорит им: итак отдавайте кесарю подать, а ДУША да вернётся к Богу Отцу Матф.22:19-21. Уклоняясь от уплаты налога, «священники» лишают вдов сирот, инвалидов - пенсии или урезают их Матф.23:14 Лук.20:47. Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что оставили важнейшее в законе: суд, милость и веру Матф.23:23: - иерей Георгий пренебрег судом и стал лицемером, как книжники и фарисеи. Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что стремитесь к окрашенным гробам, которые снаружи кажутся красивыми, а внутри полны костей мертвых и всякой нечистоты Матф.23:27:
Раскрытие нечестий служителей православия в цивильной газете «Попы всех закопают» есть ЗНАМЕНИЕ от Бога Отца в радость честных верующих.- Ибо написано: Не будет зла и вреда там, где истина Божья, ибо земля будет наполнена ведением Господа, как воды наполняют море (Ис.11:9 Авв.2:14). Служителями церкви международной устроено зрелище 28 июля 2011 года. Насильно безумно и подсудно полоскали, как тряпку после стирки, детей в воде в день крещения Руси. Так устроители зрелища на глазах всего мира пренебрегли заповеди Господа (Мар.10:14,15; Матф.18:10, 14, 6; Лук.18:16) и детей сделали нечистыми: Ведь дети только в одном случаи освящаются, когда они живут с верующим отцом или матерью верующей: Когда неверующий муж освящается женою верующею, или жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы (1Кор.7:14). Духом Святым очистим наши души (1Пет.1:22). Не вода грех омывает, а вера в Господа Христа очищает сердца (Деян.15:9). Устроители зрелищ, не зная этого, своим крещением нарушили у ДЕТЕЙ развитие свободной совести: Поэтому взрослые, кто водой был крещён в детстве, думают и говорят несуразно: «Мне не нужен Бог, так как я в детстве крещен!».– Пусть же неправедный еще делает неправду: Нечистый пусть еще сквернится: Праведный да творит правду еще, и святой да ОСВЯЩАЕТ СЕБЯ еще (Откр.22:11). Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света со тьмою? Какое согласие между Христом и антихристом? Или какое соучастие верного с неверным? Какая совместность храма Божьего с идолами? Ибо вы храм Бога живого, как сказал Бог: Вселюсь в сердца по молитвам их, и буду ходить в них, и буду их Богом, и они будут Моим народом. И потому выйдите из среды церквей международных, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; Я приму вас (2Кор.6:14-17). Дух Божий создал меня, и дыхание Вседержителя дало мне жизнь Иов.33:4. И создал Господь Бог человека из праха земного, и в лице его
вдунул дыхание жизни, и стал человек душою живою Быт.2:7.Слова, которые говорю Я вам, суть дух и жизнь Иоан.6:63; Рим.8:6; Гал.6:8
